|
|
|
|
За допомогою до громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я звернулась бабуся. Вона стала жертвою бездушності та своєї неосвіченості й наївності.
Упродовж багатьох років Олена Матвіївна проживала у селищі “Текстильне”. Саме там вона познайомилась з привітними сусідами Івановими (призвіще змінено) – Людмилою Іванівною та Віталієм Анатолійовичем.
Вони були відкриті й добрі люди, спілкування з якими приносило лише задоволення. У травні 2003 року до оселі Іванових завітала біда – помер Віталій Анатолійович. Його дружина прожила ще рік і, не витримавши туги, вирішила переїхати на батьківщину – до Кіровоградської області. Будинок вирішила продати і запропонувала придбати його своїй подрузі й сусідці Олені Матвіївні за 3000 доларів. Але оформити письмовий, нотаріально завірений договір купівлі-продажу на той момент було неможливо – спадщина не була оформлена, документів на будинок не було.
Тому Людмила Іванова видала на ім’я Олени Матвіївни генеральну довіреність, яка повинна була уможливити оформлення документів. 20.08.2004 року у присутності двох свідків, під особисту письмову розписку, Олена Матвіївна передала вказану суму. У той же день Людмила Іванова забрала свої речі з будинку, віддала ключі та повідомила у присутності свідків, що Олена Матвіївна – нова господиня і може вільно робити ремонт у помешканні. А ремонтувати було що, будинок перебував в аварійному стані – основна балка похилилася, віконні рами перекособочилися, стіни, стелі потріскані та пошматовані, відсутні електрокабелі.
Пройшов рівно рік клопотів та роботи. У будинку встановили нові вікна, двері, зробили капітальний ремонт у кімнатах, ззовні стіни оклали новою цеглою. Нова власниця оселі не могла не нарадуватися – дім був казкою, яка готувалася в подарунок улюбленій онуці.
Залишились позаду довгі черги у нотаріусів, бюро технічної інвентаризації та інших органів (хто стикався з цими проблемами та структурами, гідно оцінить мужність старенької бабусі у боротьбі з бюрократами).
Але коли усі документи для оформлення договору купівлі-продажу були готові, то Людмила Іванова відкликала довіреність і уклала договір продажу будинку зі своїм зятем. Такого повороту подій Олена Матвіївна, яка звикла вірити людям, а тим паче друзям, на слово, ніяк не передбачала.
Донька Людмили Іванової зайняла відремонтований будинок і стала там жити. А її чоловік сказав Олені Матвіївні, що такий будинок за три тисячі вже не купиш, сьогодні він коштує не менше 15 000 тисяч доларів.
Олена Матвіївна звернулася до суду. Районний суд визнав, що вона придбала будинок і права власності належить їй. Але апеляційний суд області скасував рішення райсуду і відмовив у задоволенні вимог Олени Матвіївни щодо права власності на будинок. Підстави – під час переговорів між Оленою Матвіївною і її подругою будинок ще останній не належав – не була оформлена спадщина. Так і залишилася старенька без будинку та 22 000 грн., що були витрачені на придбання житла, ремонт та оформлення документів. Верховний Суд затвердив рішення апеляційного суду.
Тепер юристи громадської приймальні фонду милосердя готують скаргу до Європейського суду і позов до суду про витребування 22 000 грн. та стягнення завданої моральної шкоди. Чи буде якийсь дієвий результат – час покаже. Але всього цього можна було б уникнути, якби договір купівлі-продажу будинку одразу був би нотаріально завірений. Найкраща можливість не бути обманутим – не надавати шахраям такої можливості.
Коментар юриста
Договір купівлі – продажу – це договір за яким одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити на нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України). Договір купівлі – продажу житлового будинку, квартири або іншої нерухомості укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 цивільного кодексу України). На сьогодні держреєстрацію таких об’єктів здійснюють бюро технічної інвентаризації (БТІ) місцевих органів державної влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження будівель провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. Крім правовстановлюючого документа, для посвідчення договорів про відчуження будинків нотаріусу слід надати довідку – характеристику БТІ. Вона видається лише на ті будинки, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, щодо яких проведено техінвентаризацію і держреєстрацію в БТІ. | | // 07.09.2007 |
|
|
пошук
архiв 
