 Ви з компанією приємно проводите час за столиком у барі. Але ось один необережний рух – і на підлогу летить попільничка, бокал або тарілка. І, звичайно, розбивається – знайома ситуація, чи не так? Ви одразу озираєтесь – помітив хтось чи ні? А до вас уже поспішає мила офіціантка і співчуваючи говорить: “Мені дуже шкода, але ця тарілка коштує 16 гривень”...
Розрахунок при цьому на те, що ви почуваєте себе ніяково, навіть винним. І коли говорять, що найзвичайнісінька тарілка коштує не 3-4 гривні, а 16, ви починаєте у гарячці діставати гроші. Лише б скоріше пішла ця приємна молода дівчина.
У такому “стандартному” напрямку й розвивалися події, коли 10-місячна донька мого друга, розбила тарілку в одному із херсонських барів. Гроші заплатили, а через п’ять хвилин колективного обговорення вирішили, що 16 гривень – це занадто. Настрій зіпсувався і захотілося піти. Але спершу мама маленької порушниці попросила у офіціантки чек або квитанцію про сплату грошей за розбиту тарілку. Дівчина відповіла: “Так, звичайно”, - і пішла. Через п’ятнадцять хвилин вона повернулась і повідомила, що ніякого документу ми не отримаємо, а якщо є якісь питання, все – до директора. Мама сказала, що зараз вчинить скандал. Оскільки скандали в подібних випадках тільки на руку “противнику” (потім він буде стверджувати, що ви скандалісти або божевільні), я порадив попросити книгу скарг. Довелося витратити чимало часу, щоб переконати друзів, що книга скарг – це дієвий спосіб захисту прав. Нарешті, мама попрямувала в сторону барної стойки. Але одразу ж повернулась з неймовірним повідомленням: “Вони працюють без книги скарг, у них її немає”. Маючи юридичну освіту і працюючи у правозахисній організації, я точно знав: книга скарг повинна бути обов’язково. Причому в доступному для відвідувачів місті, поряд з законом “Про захист прав споживачів” і телефонами управління з захисту прав споживачів. І це ще не повний перелік інформації, яка повинна знаходитись в полі зору клієнта. Знайшовши директора закладу, я виклав проблему і поцікавився: чому персонал відмовляється видавати чек або квитанцію? Він відповів, що, в принципі, це не проблема, але вони не торгують тарілками, і тому в переліку касового апарату такого продукту немає. На моє питання про книгу скарг відповідь була іншою, ніж у персоналу: “Вона сьогодні закінчилась, причому, там одні побажання та пропозиції. Завтра зареєструємо нову”.
- Але якщо у закладі не торгують тарілками, то звідки ця ціна – 16 гривень?
- У інших закладах встановлюють ціну в п’ятикратному розмірі від початкової вартості, я ж по-людські встановила в двократному.
- Але якщо ви не продаєте тарілки, то чому встановлюєте 100% надбавку, причому документально не фіксуєте отримання прибутку?
На це питання я відповіді не отримав. Нарешті, було вирішено, що батьки дівчинки принесуть таку ж тарілку і їм повернуть 16 гривень. Наступного дня на ринку мої друзі придбали точну копію розбитої тарілки за 4 гривні і обміняли її на сплачені раніше в кафе 16 гривень.
До розповіді є гарний анекдот. Приходить пацієнт до лікаря і говорить: - Лікарю, врятуйте, у мене проблема: останнім часом на мені усі їздять, що мені робити? Лікар піднімає від своїх паперів очі, дивиться на пацієнта і відповідає: - Вам треба просто зняти сідло.
Знання – сила, говорили стародавні люди. І з цим важко не погодитись. Бо якщо на Вас їздять, то тільки тому, що Ви дозволяєте це робити. Не так важко вивчити ВЛАСНІ ж права. А знаючи їх, і тих, хто повинен їх захищати, Ви отримаєте і щит, і меч.
|
пошук
архiв 
