Публікації
 

Чию програму виконує Борис Сіленков?

Алла Тютюнник

От і минув перший місяць, відколи головою Херсонської облдержадміністрації став Борис Сіленков. Досі жодна політична сила не взяла відповідальності за його призначення, через те херсонці губляться у здогадах: хто, за якими критеріями та з якою метою посадив його в крісло губернатора?


Андрія Матросова

Наша газета не раз писала про об­­манні “ігри” нового керівника області, який складає пропозиції “помаранчевих” у “довгий ящик”, а тим часом призначає на керівні посади людей, чиї професійні та етичні якості, по­­літичні погляди викликають багато запитань.

На якому етапі ці “ігри” зараз, ми попросили прокоментувати голову обласного осередку партії РУХ, Олександра Сергійовича Ткаленка.

– Чи вдалося, нарешті, з'ясувати, яким чином Борис Сіленков став 11-им губернатором Херсонщини? І хто відповідатиме, якщо за його правління рівень життя в області погіршиться?

– За деклараціями він нібито прихильник Віктора Ющенка. Але розпорядження Президента та його соратників Юлії Тимошенко й Олександра Мороза щодо принципів формування нової влади в регіоні відверто ігнорує. Я не знаю, хто відповідатиме за його дії, бо жодна з партій коаліції “Сила народу” його на посаду не рекомендувала. Хто відповідатиме за діяння тих людей, яких він зараз набирає в апарат всупереч нашим рекомендаціям? І професійний рівень цих людей, і етичність, і політичні уподобання далекі від тих, які б могли допомогти Президентові і його команді побудувати якісно нову державу. А методи, якими він вирішив “переграти” нас із призначенням голів райдержадміністрацій, наводять на думку, що він взагалі не має на меті поліпшення ситуації в області.

– Ви можете навести приклади?

– Ваша газета вже писала про те, що 21 лютого у малому залі обласної держадміністрації відбулося публічне обговорення запропонованих коаліцією “Сила народу” кандидатур на посади голів райдержадміністрацій. У ньому взяли участь чимало громадських організацій, депутати обласної ради, журналісти. Але врешті-решт і “Сила народу”, й партії, які на місцевому рівні не входять до коаліції, але працювали на перемогу Віктора Ющенка, і голова облдержадміністрації Борис Сіленков погодили 10 кандидатур із 18-ти. Ми були впевнені, що ці кандидатури голова облдержадміністрації подасть на затвердження Кабміну. Натомість Борис Віталійович розіслав головам районних рад листа, у якому запропонував депутатам самим вибрати голів райдержадміністрацій. І ось перший результат: у Каховському районі, де значна частина депутатського корпусу вела шалену агітацію проти Ющенка і де більшість голосів набрав Янукович, дуже зраділи пропозиції Сіленкова. Звісно, що нашу кандидатуру В. Гуцова, одноголосно погоджену й затверджену разом із Сіленковим, навіть не розглядали. На сесії 41 депутат висловився за директора сільської школи А. Носенка, бо він – член комуністичної партії.

Аналогічна ситуація передбачається в Новотроїцькій райраді, де більшість депутатів – комуністи, які не просто активно, а несамовито паплюжили Віктора Ющенка. Цей район теж проголосував за Януковича. Коаліція “Сила народу” запропонувала на посаду керівника району Василя Литвиненка, який вже працював у цьому районі , активно підтримував Ющенка. Дуже сумнівно, щоб його підтримали вчорашні опоненти. Не вірю, що Борис Сіленков не розуміє, кого захоче бачити головою така райрада. І так – майже в усіх районах. А до виборів у Верховну Раду залишився рік. Неважко спрогнозувати: якщо ці, обрані прокомуністичними й проянуковичівськими райрадами, кандидатури займуть керівні посади в районах, то вони зроблять усе, аби “помаранчеві” не пройшли ні в парламент, ні у місцеві ради. Виникає питання: на які політичні сили планує спиратися Борис Сіленков?

– В такому випадку, як поясните бажання Сіленкова у Білозерському, Голопристанському, Бериславському й Цюрупинському районах призначати керівників, не радячись ні з ким?

– Борис Сіленков заявив, що ці райони потребують його особливої уваги, бо там найгірша криміногенна ситуація. Ми перевірили – це неправда, найкриміногенніша ситуація в Новій Каховці, наскрізь криміналізований Генічеський район, де найбільше голосів набрав Віктор Янукович. А в чотирьох обраних Сіленковим районах упевнено переміг Віктор Ющенко. Я не здивуюся, якщо там будуть призначені люди, що працювали проти Ющенка. Інакше чому б Сіленкову було не назвати свої кандидатури під час обговорення? І чому б йому так відхрещуватися від наших кандидатур? А кампанія дискредитації коаліції “Си­ла народу” в ЗМІ хіба не наводить на ті ж думки? Мовляв, і кандидатури на­ші непрофесійні, і єдності у нас немає. Це – неправда. Ми першими в Україні створили після революції Громадсько-політичну раду, куди увійшла коаліція партій “Сила народу” (8 партій), коаліція громадських організацій “Партнерство за прозоре суспільство”(9 організацій), Бізнес-асоціація “Херсонщина”, “Херсонське міське віче”. Ми першими в Україні провели ряд громадських слухань, де кандидати на керівні посади публічно доводили свою професійність, представляли програми.

– А якими, в ідеалі, Ви уявляєте стосунки Громадсько-політичної ради і голови облдержадміністрації?

– Перше, що повинен був зробити Борис Віталійович, – зустрітися з коаліцією, обговорити формат взаємодії, а не приймати, кого попало, з чорного ходу з сумнівними пропозиціями. Потрібно було одразу розробити план спільних дій на базі солідарної відповідальності, як до того закликає Президент України. Ми готові нести відповідальність за тих, кого рекомендуємо, ми готові їх відкликати, якщо вони не виправдають сподівань. Яку відповідальність готовий взяти на себе Борис Сіленков – він не озвучив. Тому ми вирішили допомогти йому й склали проект Угоди про співпрацю у кадрових питаннях між Політичною радою коаліції “Сила народу”, Соціалістичною партії України Херсонської області та Херсонською облдержадміністрацією. Угоду підписали керівники 9 партій, у тому числі й Соціалістичної. Тепер слово за Борисом Сіленковим.

– Одна газета написала, що Сіленков – добрий економіст і менеджер, йому не потрібні консультації й поради ніяких громадсько-політичних рад, він сам усе буде вирішувати.

– Думаю, це провокація проти Бориса Сіленкова. Гасло «Ми не бидло, ми не козли» стало гімном помарачевої революції, не варто про це забувати. Голова адміністрації – найнятий народом менеджер, а не феодал, ми – представники найактивнішої частини народу, а не його кріпаки. Я впевнений, що Борис Сіленков нічого подібного не говорив автору статті. Зараз працює безліч провокаторів, завдання яких – скомпрометувати, роз'єднати.

– Наскільки велика небезпека, що надії, народжені “помаранчевою революцією”, не справдяться?

– Є дві небезпеки. Перша: втрата часу і ритму необхідних перетворень через кадровий хаос. Друга: можливий прихід до влади “третьої сили”. Ознаки масштабної підготовки до запуску цього механізму вже спостерігаємо. Представники “регіональної еліти” в ЗМІ настирливо пророкують “погіршення в усіх сферах життя” і пов'язують це з новою владою. Призначення на керівні посади в багатьох регіонах відбувається непрозоро. Складається враження, що влада на місцях боїться ініціативних людей з громадсько-політичної сфери, бо вони не вписуються в її плани. На такі думки наводить і публікація в газеті “Бізнес” про причетність нових губернаторів до потужних комерційних структур, згадується і Борис Віталійович. Тут мені спадає на думку одна цитата зі спогадів чекіста Анатолія Куварзіна, який у воєнні роки працював у Херсоні. Він цитує слова німецького коменданта міста на третій день окупації: “Ми остерігаємося великої ерудиції й інтелектуально розвинених людей при прийомі на роботу, тому що багато так званих інтелектуалів – вороги режиму...”. Виникає думка: а чи не “грає” Бориса Віталійовича який-небудь закулісний “Комендант Херсонщини”, якому для чергового “використання” території потрібні не так професійні, як слухняні люди? Новий губернатор за змістом ніякого стосунку до помаранчевих не має, а за формою не має стосунку до синьо-білих. Тоді яка “третя сила” за ним стоїть? Ситуація дуже нагадує російську. Там свого часу за рахунок багатоходової операції до влади прийшли антидемократичні сили, які рядилися під ліберальних патріотів. Нині в Росії немає демократії. Хочеться сподіватися, що Борис Віталійович не засланий до нас “третьою силою”, а щирий прихильник демократичних перетворень і патріот України.


Всі статті >>>