Публікації
 

Як врятувати ХБК від «інвестора»?

Алла Тютюнник

У серпні 2004 року Олександр Кропива, голова правління ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” (власника 51,76% акцій Херсонського бавовняного комбінату) давав інтерв'ю “Вгору”:
“На сьогоднішній день... ми виходимо на об'єм переробки бавовняного волокна в серпні близько 315 тонн, наступного місяця – 480 тонн, і в жовтні ми поставили перед собою завдання вийти на об'єм переробки бавовняного волокна – 600 тонн.

.

Основних професій ми зобов'язані додати до 200 чоловік. Минулого місяця ми підняли об'єм зарплати на 10,8% – це 345 гривень”.
Минув рік. За умовами угоди ХБК мав переробляти 4 тис. тонн сировини в рік (333,3 на місяць), а фактично за 6 місяців переробив 250 тонн бавовни і приблизно стільки ж пряжі (до приватизації переробляв до 200 тонн сировини на місяць). За словами голови профспілки підприємства Лідії Мельникової, зарплатня постійно затримується, людям платять по 100 - 150 грн., а в періоди, коли ХБКовці не працюють не з власної вини, їм дають по 18-50 грн. на місяць. ВАТ “ХБК” нічого не платить у Пенсійний фонд, через те робітники у майбутньому не матимуть пенсій.
Проблеми ХБК стурбували, нарешті, і Кабмін, і Фонд держмайна України – навесні він подав позовну заяву до суду з наміром повернути ХБК у державну власність. А 5 серпня цю тему обговорювали у робочій групі фахівці Мінекономіки, Мінпромполітики, Міністерства юстиції, Секретаріату Кабміну під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра Анатолія Кінаха. Херсонську облдержадміністрацію представляв заступник голови з питань промисловості Володимир Буряченко. Він і прокоментував ситуацію, що склалася сьогодні на ХБК.
– Що вирішила робоча група у Фонді держмайна – яка буде подальша доля ХБК?
– Я був категорично проти того рішення, яке записане в протоколі засідання робочої групи – нас зобов'язали до 30 серпня 2005 року укласти мирову угоду з власником пакета акцій ВАТ “ХБК”, щоб дати час інвестору виконати його зобов'язання. Яка мирова угода, якщо інвестор за рік тільки погіршив ситуацію? Я кілька разів виступав і пояснював учасникам робочої групи: якби цей інвестор хотів, то вже хоч щось би виконав. Я думаю, що він взагалі не для того купував ХБК, це очевидно з його дій. Але у Фонді держмайна у нього сильна підтримка, тому вони – за мирову угоду. Хоча я наполягав і буду наполягати, щоб держава, нарешті, перевірила, чи взагалі цей, так би мовити, інвестор має право на пакет акцій ХБК.
– Вам відомі якісь порушення в процесі приватизації?
– Порушення є, і досить серйозні, але я не можу сказати Вам зараз усього, щоб не зашкодити розслідуванням. І в адміністрації чимало питань по тендеру. А чого варта сама угода, укладена між інвестором і Фондом! Держава повинна в договорі визначити: яким вона хоче бачити стратегічний об'єкт, яких технічно-економічних параметрів він має досягти внаслідок інвестування – обсяги виробництва, валового доходу, прибутків, податкових надходжень та соціальних відрахувань, параметри зайнятості і т. п. Договір повинен містити обсяги інвестицій, форми та строки. Концепція розвитку підприємства повинна бути додатком до договору, повинні бути визначені дії, які інвестору заборонено вчиняти, механізм державного контролю, умови і порядок розірвання угоди в разі порушення й невиконання зобов'язань інвестором. У договорі з купівлі акцій ХБК таких умов немає, що дає можливість інвестору поводитися з об'єктом приватизації на свій розсуд. Не можу повірити, щоб юристи ФДМУ не бачили чи не розуміли, що вони підписують. Думаю, розуміли. Моя точка зору: ХБК потрібно повернути у державну власність.
– Судячи з публікацій, новий керівник ФДМУ Валентина Семенюк дотримується такої самої думки. Але при цьому Фонд держмайна наполіг на мировій угоді з інвестором?
– Заступник голови Фонду Потімков, на мою думку, відстоює інтереси Кропиви, а не держави. Принаймні, це так виглядало на робочій групі. Він агітував за мирову угоду більше, ніж сам інвестор.
– А що тепер обіцяє інвестор?
– Я б теж хотів це почути. Логічно було б, якби після засідання робочої групи Олександр Кропива прийшов у держадміністрацію зі своїми конкретними пропозиціями, як саме і в які терміни він збирається піднімати виробництво. Але минуло 2 тижні – ніхто ніяких пропозицій не несе. Зате Потімков відразу ж надіслав нам листа, у якому просить надати “пропозиції щодо формулювання проекту з відповідним обґрунтуванням”. І все це – до 19 серпня. Хто має бути більше зацікавлений в угоді – адміністрація, чи той, хто не виконав зобов'язань?
– І ви написали пропозиції?
– Так. І виставив умови по максимуму. Кропива обіцяв, що ХБК за рік перероблятиме 4 тисячі тонн бавовни, а за півроку ХБК переробив 250 тонн. Я наполягаю, щоб у мировій угоді був розписаний помісячний графік переробки, щоб на кінець року вийшло 4 тисячі тонн. Я наполягаю на погашенні заборгованості по зарплатні, причому, проіндексованої, з урахуванням інфляції. У мене є ще багато пропозицій. У жовтні робоча група планує знову розглянути це питання.
– Може статися, що у жовтні робоча група прийме рішення не на користь ЗАТ “Волинський шовковий”?
– Навіть якщо не буде мирової угоди, остаточне рішення приймає тільки суд. А скільки він буде тягтися – невідомо. У законі повно “дірок”, які дозволяють розтягти процес на роки. Але якщо ми побачимо, що процес затягується штучно, будемо звертатися у Міністерство юстиції, вимагати перевірок – будемо робити все від нас залежне, щоб не допустити розорення ХБК.


Всі статті >>>