Публікації
 

КРУ взялося за райони

Сергій Смаль

Цього разу ревізори “лякали” чиновників Генічеського району. Для тих, хто ніколи там не був, хочу зауважити, що це “територія контрастів”. Під час літнього сезону це – тепле море, чудові пляжі, але – поряд зі звалищами сміття. Свіжий морський вітерець час від часу доносить... трупний сморід мертвих тварин, яких надто рідко прибирають.

Насправді на той момент Олександр Кропива не тільки подав заяву до Господарського суду Херсонщини, а вже скоріш за все знав, що суддя Тетяна Пінтеліна цього ж таки 22 листопада ухвалила рішення: прийняти заяву до розгляду і порушити провадження у справі про банкрутство ХБК.
Нагадаємо: за день до того, в понеділок 21 листопада Тетяна Пінтеліна винесла рішення припинити справу про банкрутство ВАТ “ХБК”, відкриту кілька місяців тому за позовом інших кредиторів. Шоковані кредитори закликали суддю згадати про совість, називали закони, які вона порушила, – марно.
А 22 листопада та ж сама Пінтеліна порушила нову справу про банкрутство, але тепер вже – з “подачі” Олександра Кропиви, де він виступає не як інвестор, а як кредитор.
Те, що Олександр Кропива брехав журналістам, не викликає великого здивування, бо робить це не вперше. Свого часу, купуючи за смішною ціною акції ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”, він обіцяв Фонду держмайна інвестувати в це підприємство мільйони й розвивати його, а замість того сьогодня це підприємство – банкрут. Купуючи за смішною ціною акції ВАТ “ХБК”, він так само обіцяв державі забезпечити комбінату процвітання – натомість в результаті його “хазяйнування” ВАТ “ХБК” лишився винним компанії “Прем'єр-стиль” 120 млн. грн.., і рівно стільки ж інвестував у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” (серед засновників обох підприємств – О. Кропива). Тобто, Олександр Кропива зробив ВАТ “ХБК” боржником перед самим собою... Фактично – відкрив шлях до розорення ХБК. Легкість, із якою роздає обіцянки О. Кропива, дуже турбує вже й обласну владу – ось свідчення заступника голови облдержадміністрації Володимира Буряченка: “Незважаючи на те, що я особисто двічі наполягав на поверненні акцій ХБК до держави через невиконання інвестором взятих зобов'язань, представник Фонду держмайна відстоював позиції “Волинського шовкового комбінату”. Пан Кропива запевнив присутніх, що до жовтня виконає інвестиційний план. Але – не виконав”.
Отож, коли 22 листопада О. Кропива черговий раз запевняв, що не збирається робити ХБК банкрутом, ніхто не повірив, але й ніхто особливо не здивувався...
Дивує інше: невже суддя Господарського суду Херсонщини Тетяна Пінтеліна свідомо “розчищає” дорогу Олександру Кропиві до повного заволодіння майном ХБК, ігноруючи наявність інших кредиторів – Пенсійного фонду, Податкової інспекції і, власне, інтереси держави?
Дивує: чому Тетяні Пінтеліній нітрохи не страшно від того, що текстильний гігант, який міг би скласти конкуренцію багатьом подібним комбінатам у Європі і забезпечити роботою тисячі людей, може бути просто знищений “інвестором”?
Адже ні Пенсійний фонд, ні Податкова інспекція, ні інші кредитори, які роками терпляче чекали відродження комбінату й готові були чекати ще, не зацікавлені в його знищенні. І лише коли прийшов “інвестор”, із очисних споруд комбінату щезли багатотонні вакуум-насоси, холодильна станція, вивозяться трансформатори і верстати – про це писали в газету “Вгору” робітники ХБК.
Дивує: чому Тетяні Пінтеліній нітрохи не страшно за тих роботяг-текстильників, які місяцями не отримують зарплатню і ось-ось взагалі опиняться на вулиці? Роботяг, які все ще вірять у справедливість суду...
Складається враження, що суд грає в лукаві ігри заодно з Олександром Кропивою. “Визнати обов'язковою участь у підготовчому засіданні представників кредитора та боржника”, – пише суддя в ухвалі, ніби й не знає, що відтепер і кредитора (спільне українсько - російське підприємство “Укрбашнафта”, яке є одним із засновників ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”), і боржника – (ВАТ “ХБК”, контрольний пакет акцій якого належить ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”, який контролюється “Укрбашнафтою”) – представляє все той самий Олександр Кропива. А 6-й пункт в ухвалі судді Пінтеліної – “Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів” – це для Олександра Кропиви просто подарунок (якщо, звичайно, суддя зробила цей “подарунок”, керуючись лише власним переконанням і від щирого серця). Але для держави – це втрата десятків мільйонів гривень, які навряд чи коли отримає Пенсійний фонд і Податкова інспекція.
...Упродовж тижня після 22 листопада кредитори ВАТ “ХБК” намагалися з'ясувати у Господарському суді: як таке могло статися? Голова суду Ганна Литвинова зустрічатися з ними відмовилася, суддя Тетяна Пінтеліна – так само, а щоб не дуже набридали, на дверях суду вивісили “Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів” – з метою “підтримання громадського порядку в судах, припинення проявів неповаги до суду” і т. п. Одним словом – щоб обурені “правосуддям” громадяни не заважали...
P. S. Коли верстався номер, стало відомо: 78 робітників ВАТ “ХБК” надіслали звернення до голови облдержадміністрації, обласного прокурора, начальника облуправління СБУ, начальника УМВС. Текстильники сповіщають: “Демонтуються та вивозяться деталі та комплектуючі, які виготовлені з кольорових металів... Кожної ночі у напрямку кордону України відправляють автомобільні фури, завантажені прядильно-ткацьким устаткуванням комбінату... Спустошуються склади готової продукції, запасних частин та обладнання, все це вивозиться без документів... Замість бавовни у невеликій кількості для маскування виробничої діяльності завозиться готова пряжа...”. Від довгого переліку фактів, які свідчать про розорення ХБК, стає моторошно. Робітники вимагають негайно зупинити руйнацію підприємства, відновити законність і повернути ХБК у державну власність.


Всі статті >>>