Публікації
 

Ріку нищили 14 чиновників

Микола Гринишак

До редакції газети звернулася мешканка смт. Білозерка Ніна Горлова. Вона розповіла про те, що в 2004 році Білозерська селищна рада своїм рішенням виділила БПП “Бонус” земельну ділянку для реконструкції АЗС. А виділена площа – в чотири рази більша від площі старої АЗС.

Таким чином, будівництво нової АЗС було розпочате в квітні 2005 року і перенесене на нову територію – у заплаву річки Білозерка. Ніна Іванівна стверджує, що у процесі будівництва БПП “Бонус” самочинно збільшило площу відведеної ділянки ще в декілька разів, що привело до руйнування великої площі заплавного рельєфу.
Висновки Білозерського районного відділу земельних ресурсів вказують на те, що ніяких річок, струмочків чи потічків на їх картографічних матеріалах не зазначено(!). Та й у висновках Держуправління екоресурсів у Херсонській області в “Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення” річка також відсутня(!). Херсонський Кіш Українського козацтва організував громадську екологічну експертизу із залученням учених херсонських вузів і спеціалістів, які склали акт від 5 липня 2005 року про незаконне і небезпечне будівництво АЗС. Але, як говорить Ніна Горлова, районна та обласна держадміністрації цей документ проігнорували, а також і обласна прокуратура та інші державні органи, в які він був направлений.
Ніна Горлова писала листи і скарги і до Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Керівництво СЕС відповіло, що подібні відомості не мають підстав, і порадили звернутися з такими питаннями до суду. Зверталася Ніна Іванівна і до управління містобудування та архітектури, і до Херсонської обласної державної адміністрації – відповіді з цих структур однаковы: “усе законно”. Майже такі ж відповіді були і в листах з прокуратури Херсонської області...
Ніна Горлова звернулася до Ради національної безпеки і оборони, звідти її лист потрапив до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Ось тоді й було встановлено, що річка Білозерка належить до малих річок загальнодержавного значення, і що на території її басейну необхідно дотримуватися умов ст. 80 Водного кодексу України, зокрема пункт 7 якої забороняє надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва. Міністерство звернулося до Держуправління екоресурсів у Херсонській області з проханням переглянути підготовані документи, і якщо вони не відповідають вимогам законодавства, забезпечити їх відкликання або скасування. А інформацію про статус річки Білозерка надати органам виконавчої влади та прокуратури Херсонської області для врахування при прийнятті відповідних рішень. Але, як стверджує Ніна Іванівна, ніхто на лист з Міністерства не зреагував.
І незважаючи на протести, звернення, і т. п., 15 грудня 2005 року місцева влада створила державну комісію, яка прийняла АЗС в експлуатацію.
Але Ніна Горлова вирішила відстоювати свої права до кінця. На минулому тижні вона підготувала та подала до Господарського суду Херсонської області позовну заяву про незаконне будівництво АЗС в смт. Білозерка. Відповідачів у скарзі вона назвала аж 14 – тобто, всіх, хто, на її думку, порушив закон і вчасно не відреагував на будівництво АЗС. Ніна Горлова дуже сподівається, що, може, хоч суд розставить всі крапки у цій справі.


Всі статті >>>