Публікації
 

У робітників ХБК знову з’явилася надія

Алла Тютюнник

Місяць тому на прес-конференції у приміщенні ВАТ “ХБК” в присутності робітників і журналістів голова обласної ради Володимир Демьохін зробив дві сенсаційні заяви щодо його бачення розв’язання проблем на ВАТ “ХБК”.

Голова обласної ради привселюдно пообіцяв, що вплине на суди, щоб ті приймали “правильні” рішення щодо ХБК. А також заявив, що представник інвестора ХБК Олександр Кропива піде на кримінальний злочин і виплатить до кінця тижня (тобто, до 21 травня) 600 тис. грн. заборгованості робітникам.
Як, мабуть, уже здогадався читач, ніхто зарплатні робітникам досі не виплатив. А ось що стосується судів, то 14 червня Вищий Господарський суд України ухвалив рішення, які можуть стати рятівними для текстильного гіганта. Правда, рішення зовсім не на користь так званого “інвестора”, якому голова обласної ради Володимир Демьохін обіцяв усіляке сприяння. Як, мабуть, пам’ятає читач, минулого року, незважаючи на категоричні протести колективу комбінату, профспілок, облдержадміністрації голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк таємно від робітничого колективу підписала додаткову угоду із ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” – так званим “інвестором”, якому свого часу не зовсім зрозумілим чином дісталися 51,7% акцій ВАТ ХБК і який не виконав жодного інвестиційного зобов’язання, а робив усе можливе й неможливе для розорення херсонського підприємства. Угоду, яку, за висновком юристів, Валентина Семенюк просто не мала права підписувати, оскільки добре знала: інвестиційні зобов’язання не виконуються!
Тим не менше Валентина Семенюк не припинила розорення ВАТ ХБК, в якому державі належить 25% акцій, а дала час до 1 липня нинішнього року власникові контрольного пакету “на виправлення”. Насправді ж так званий “інвестор” використав цей час для всіляких махінацій, намагаючись привласнити якомога більше активів ВАТ “ХБК”.
І це йому майже вдалося: 23 лютого Господарський суд Херсонської області у складі судді Н. Задорожньої віддав скандально відомому “інвестору” найбільш привабливі мільйонні шматки майна ВАТ “ХБК”: 4-ту прядильну фабрику з тепло-водо-електромережами (площа – понад 8000 кв. м.); фабрику-кухню площею 2 750 кв. м.; адмінкорпус по вул.40 років Жовтня, 181-а площею 2000 кв. м та прилеглу територію площею 8 970 кв. м.; санаторій “Чайка” (на Придніпровському спуску біля пляжу Лілея); нежитлове приміщення по вул. Чорноморській, 8-а площею 891 квадрат та 100 прядильних машин… Навіть 20 тис. тазків для цих машин присудили Кропиві! І за оцінкою його експертів-земляків, усе це “потягло” усього лише на 3215256 грн., хоча один тільки санаторій “Чайка” коштує близько 20 млн. грн... Але суддя Задорожня з волинськими експертами погодилася! (Незважаючи на те, що ЗАТ “ВШК” саме винне херсонському комбінатові 120 мільйонів грн.)
Але із таким рішенням не погодилися кредитори ВАТ “ХБК”, яких Олександр Кропива разом із суддями Херсонського Господарського суду всіляко намагалися “обставити”, і – подали апеляцію. І ось 14 червня Вищий Господарський суд України ухвалив: мирову угоду між Фондом держмайна України та ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” визнати недійсною. Рішення Херсонського Господарського суду про “подарунки” Олександрові Кропиві у вигляді приміщень і тазків теж визнати недійсним і повернути справу на новий розгляд у Херсон.
Тим часом Херсонська облпрофрада та профком ВАТ “ХБК” направили лист до Фонду держмайна України з вимогою негайно розірвати угоду із ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”, повернути контрольний пакет акцій 51,7% у власність держави і не виставляти на продаж ті 25% акцій, які ще перебувають у власності держави.


Всі статті >>>