Публікації
 

Загрозливі симптоми на херсонському комбайновому

Наталя Мельникова

Заступник голови облдержадміністрації Володимир Буряченко переконаний: “На комбайновому діє схема, аналогічна тій, що на ХБК: так званий “інвестор” сам штучно доводить підприємство до банкрутства, створює йому борги, а потім намагається знищити завод”.

Працівникам ВАТ “Херсонські комбайни”, яке ще торік було визнане банкрутом, перестали платити зарплатню. Коли заробітків не видали за квітень і травень, робітники, навчені гірким досвідом 2003 року, вдалися до крайніх заходів: 23-го і 29-го червня майже всі одразу відмовилися працювати, 200 людей перекрили рух автотранспорту до матеріальних воріт, перешкоджаючи вивезенню готової продукції. Та навіть після цього керівництво заводу не повідомило профспілковий комітет, коли ж буде зарплатня.
Треба відзначити, що права заводчан з огляду на українське законодавство достатньо добре захищені – у них укладений колективний трудовий договір, де визначено всі права й обов’язки менеджменту й найманих працівників. Тому вступити в колективний трудовий спір з керівниками “Херсонських комбайнів” робітникам просто, для цього не треба збирати підписи, достатньо лише відповідного рішення профкому. “Профспілковий комітет вирішив вступити у спір 29-го червня, а 30-го ми вже його зареєстрували,” – розповіла заступниця начальника відділення Національної служби посередництва і примирення в Херсонській області Віра Геращенко.
Тритисячний колектив “Херсонських комбайнів” вимагає від керуючої санацією підприємства Галини Білодід виплатити борг по зарплатні за квітень і червень цього року – 1,8 мільйона гривень. Перше засідання примирної комісії відбулося 12 липня. Віце-губернатор Володимир Буряченко хотів почути, коли робітникам виплатять зароблене й відновлять роботу на заводі? На що Галина Білодід відповіла: стратегічне завдання санації – погашення боргів до Пенсійного фонду та по заробітній платі за рахунок продажу непотрібних основних фондів, а відновлення роботи підприємства – це питання не до неї, це – перспектива. І заявила, що “Херсонські комбайни” зараз не мають грошей на виплату заборгованої зарплатні, отож вона збирається в суді скасувати ті пункти колективного трудового договору, де йдеться про виплату зарплатні. У представників профспілок та держадміністрації заява “немає грошей” викликала сумніви, через те керуючу санацією попросили на наступне засідання примирної комісії підготувати довідку про рух грошових коштів на підприємстві за другий квартал року, надані послуги й відвантажену продукцію. Однак вона не тільки не надала інформації, а й навіть не приїхала на засідання.
І начальник відділення НСПП у Херсонській області Павло Ситник, і заступник губернатора Володимир Буряченко вважають, що Галина Білодід досить вузько розуміє свої обов’язки на посаді керуючого санацією. “З моменту призначення всі повноваження управління акціонерним товариством переходять до неї, вона, як водночас й арбітражний керуючий, не тільки складає план санації (фінансового оздоровлення підприємства), а й керує заводом – вона за законом має здійснювати заходи щодо захисту майна, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках. Тобто, якщо знайшовся покупець на комбайни, то вона має бути зацікавлена продати їх і отримати прибуток, – розповів Володимир Буряченко. – Та коли я сказав, що до заводу не можуть достукатись потенційні клієнти – російська фірма хоче купити більше 100 причепних комбайнів для Північного Кавказу й Ставропольського краю РФ, – то вона не тільки не зацікавилась, а відповіла, що й чути про це не хоче. Взагалі-то в мене складається враження, що на комбайновому діє схема, аналогічна тій, що на ХБК: так званий “інвестор” сам штучно доводить підприємство до банкрутства, створює йому борги, а потім намагається знищити завод. Тим більше, що це може бути досить вигідно російському гіганту “Ростсельмашу”. Крім того, Галина Білодід видала наказ, яким попередила колектив про майбутнє скорочення штатів, хоча дотепер іще немає плану санації підприємства. Регіональне відділення Національної служби посередництва вже звернулося до прокуратури Херсона з проханням сприяти вирішенню колективного трудового спору і дати оцінку діяльності Галини Білодід в ролі санатора.
На жаль, поговорити із самою Галиною Білодід нам не вдалося: у своєму офісі в Херсоні вона не була з позаминулого тижня – пані Галина проживає в столиці й у Херсоні буває наїздами. Голова профкому Микола Чебанюк та гендиректор ВАТ „Херсонські комбайни” Василь Десятник від інтерв’ю відмовилися.
За словами ж Володимира Буряченка, Академія аграрних наук постійно веде моніторинг необхідної кількості комбайнів для збирання врожаю в Україні. За розрахунками, в цілому країні потрібно на рік 105-107 тисяч зернозбиральних комбайнів. Уже в 2001 році їх було тільки 38 тисяч. Тобто, в найближчі 5-7 років їх мають купувати по 10-12 тисяч штук на рік – це колосальний обсяг ринку. „А Херсонський завод – один із двох в Україні, продукція якого сертифікована, зараз в Александрії Кіровоградської області перестали випускати “Ла—ни”. Тож нам тільки працювати, і держава могла б допомогти – держзамовленням, лізинговими схемами, пільговим кредитуванням, – зазначив Володимир Буряченко. – Але для цього уряду треба було б звернути увагу на “Херсонські комбайни” та на його “інвестора”. Бо при цьому “інвесторові” – компанії “Інтерпайп” – наш завод не запрацює, це вже давно усім зрозуміло. А якщо Херсон не випускатиме своїх комбайнів, Україна купуватиме закордонні комбайни для збирання врожаю”.


Всі статті >>>