Публікації
 

Кампанія «Євген Захаров має стати Омбудсманом»

Наталя Бімбірайте

У грудні 2006 р. в Україні сталася безпрецедентна подія: сотні громадських організацій надіслали до Верховної Ради заяви, що хочуть бачити на посаді Уповноваженого з прав людини не Ніну Карпачову – депутата від Партії Регіонів, що тепер мусить виконувати волю партії, а незалежного правозахисника Євгена Захарова. 121 народний депутат із фракцій БЮТ, СПУ, “Нашої України” та Партії Регіонів підтримав кандидатуру Є.Захарова. Тоді ж спікер Олександр Мороз висунув кандидатуру Ніни Карпачової.

Вибори Омбудсмана заплановано на початок чергової сесії ВРУ, яка призначена на 6 лютого 2007 року. У вівторок 30 січня Євген Захаров побував у Херсоні, зустрівся з громадськими лідерами та активістами, депутатами ВРУ. У медіа-клубі “Південь” він представив журналістам свою програму щодо реформування інституту Омбудсмана.
На питання, які будуть його перші кроки в разі обрання на цю посаду, Євген Юхимович відповів: – Найперше потрібно призначити представників Уповноваженого в 24 областях, містах Києві та Севастополі, Автономній республіці Крим. Це мають бути люди, які проживають в даній місцевості, володіють досвідом правозахисної діяльності і користуються високим громадським авторитетом. Бо одного Уповноваженого на всю Україну – замало. До секретаріату Ніни Карпачової за роки її діяльності надійшло понад 620 тисяч скарг – хіба одній людині під силу з ними розібратися? Навіть якщо у неї є штат із 120 спеціалістів. От і траплялося, що скарги із секретаріату Ніни Карпачової відправляли на розслідування тим, на кого люди скаржилися.
Другим важливим кроком, на його думку, має бути призначення Уповноважених з прав дитини, прав меншин й доступу до інформації та захисту персональних даних.
І громадські активісти, і журналісти, та й сам Євген Захаров так і не змогли відповісти на питання: що заважало Ніні Карпачовій, яка пробула на посаді Уповноваженого з прав людини майже 9 років, використовувати в роботі надзвичайно потужний ресурс громадських організацій? Адже тільки в Херсоні працює чимало громадських приймалень, куди звертаються ті, чиї права порушено. Наприклад, приймальня Фонду милосердя та здоров’я, ХОО Комітету виборців України тощо.
Громадські активісти постійно проводять правозахисні кампанії, які могли б бути набагато успішнішими, якби їх підтримував Омбудсман. НПО могли б виконувати роль своєрідних фільтрів, що вирізняють із усього потоку заяв ті, де дійсно є ознаки порушення прав людини. Але досі громадські організації працювали самі по собі, а Ніна Карпачова – сама по собі.
Громадські організації (до речі, з ініціативи Євгена Захарова), а не Ніна Карпачова ось вже понад три роки здійснюють проект “Запобігання тортурам та нелюдському поводженню”. І щороку пишуть звіти про стан прав людини в Україні, видають їх за свій кошт. Ніна Карпачова за 9 років видала тільки 3 звіти. Отож третім дуже важливим кроком нового Омбудсмана Євген Захаров бачить налагодження співпраці з недержавними правозахисними організаціями, особливо в галузях захисту прав у конкретних випадках, інформаційної та просвітницької діяльності. Він пропонує також законодавчі зміни, що нададуть Омбудсману можливість робити попередження посадовим особам, які припустилися порушень прав людини, ставити питання про дисциплінарні заходи щодо них; ставити питання про скасування актів, якими порушуються права людини; право звертатися з рекомендаціями щодо перевірки судових рішень, які набули законної сили, якщо в ході судового розгляду мали місце суттєві порушення прав людини, а також право законодавчої ініціативи.


Всі статті >>>