Публікації
 

Театр абсурду від УМВС

Наталя Бімбірайте

Читач, мабуть, пам’ятає, як улітку 2006 року здавали в експлуатацію міліцейський дім по вул. Миру, 35. І як урочисто вітали новоселів і губернатор Борис Сіленков, і мер Херсона Володимир Сальдо, і керівник УМВС Михайло Ясельський, і навіть зі столиці приїхала заступниця міністра МВС Лідія Порєчкіна – вона вручала ордери та ключі від квартир 80 щасливим міліціонерам.

Ця радісна подія транслювалася по телебаченню, про неї писали в газетах. Але потім виявилося, що вручили не зовсім ордери... Вірніше – зовсім не ордери. А що то було насправді, автор цих рядків і намагається з’ясувати у журналістському розслідуванні.
У статті “За що звільняють офіцерів міліції” ми вже торкалися цієї теми. В ній розповідалося, як офіцер Інна Головачук отримала щось таке, що нагадувало ордер: “І ось, нарешті, 1 серпня 2006 р. Інна отримала ордер на трикімнатну квартиру у міліцейському домі по вул. Миру, 35!.. У ордер були вписані всі 5 членів сім’ї... Та коли Лідія Порєчкіна поїхала, раптом виявилося, що ордери – без “мокрих” печаток. І керівництво УМВС раптом “попросило” не заселятися в будинок і здати ключі – нібито тому, що туди не підключений газ(?!). Потім сказали й ордери здати – нібито для затвердження міськвиконкомом. Офіцер Інна Головачук слухняно здала ордер. А коли 19 грудня отримала “справжній ордер” (“справжній” – за визначенням заступника голови житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області Юрія Сначова) – з усіма печатками й підписами, – в документі вже значилися тільки троє осіб: Інна, її чоловік Геннадій та його син Антон”.
Після публікації історії Інни до редакції газети звернувся іще один колишній міліціонер, а зараз пенсіонер МВС Андрій Іванов (прізвище змінене). Сім’я Андрія теж постраждала від “прозорих та справедливих дій” житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області.
Андрій з 2001 року перебував на квартирному обліку. Тоді в сім’ї їх було двоє – він та дружина. А 1 червня 2006 р. народилася дочка. Через 6 днів після народження дитини Андрій подав у житлово-побутову комісію заяву про це – для зміни складу сім’ї та, відповідно, надання жилої площі вже для трьох осіб.
Але 4 липня 2006 р. житлово-побутова комісія УМВС, проігнорувавши його заяву, вирішила: надати сім’ї Іванових “із двох осіб” (тобто, без дитини!) однокімнатну квартиру в будинку 35 по вул. Миру жилою площею... 16, 96 кв. м! Хоча згідно законодавства сім’я Андрія мала право отримати від 9 до 13, 65 кв.м жилої площі на кожного члена сім’ї (від 27 до 40,95 кв.м на трьох). А фактично на двох отримала по 8,48 кв.м! При цьому комісія залишила Андрія на квартирному обліку, а через місяць після того, як “не помітила” його заяви про дитину, включила доньку до складу його сім’ї! Чому комісія не дала Івановим таке житло, на яке вони мали право? Письмову відповідь про це Андрій до цього часу не отримав.
Ордер на вселення Андрій отримав 16 січня 2007 р. Тобто, комісія впродовж майже півроку мала можливість (!) переглянути своє рішення і надати сім’ї Андрія більшу квартиру (п. 65 “Правил обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”(далі в тексті “Правил обліку громадян”) передбачає: “Рішення про надання жилого приміщення може бути переглянуте до видачі ордера, якщо виявляються обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення”). Але – комісія нічого не переглянула.
24 травня 2007 р. Андрій звернувся до голови житлово-побутової комісії УМВС з проханням виділити житло його сім’ї відповідно до чинного законодавства у будинку по вул. Кірова,12 (будівництво якого вже завершується). Через місяць отримав відповідь: “...розгляд Вашої заяви по суті заявлених вимог відкладено у зв’язку з тим, що на теперішній час не планується розподіл житла в будинку 12 по вул. Кірова”. Після цього 22.08.2007 р. Іванов звернувся вже до начальника УМВС Херсонщини – він просив сповістити про результати розгляду його заяви, поданої ще в червні 2006 р. Відповідь очікується...
Минулого тижня автор цих рядків зустрілася із заступником голови житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області, провідним спеціалістом юридичної групи штабу УМВС Юрієм Сначовим, секретарем житлово-побутової комісії УМВС Костянтином Завірюхою та керівником Центру громадських зв’язків УМВС Оленою Петровою. За їхніми словами, розподіл квартир у міліцейських будинках відбувається абсолютно прозоро і відкрито, у приміщенні УМВС є стенд, на якому постійно вивішується на загал офіційно затверджений список тих, хто стоїть у черзі на отримання житла.
Наші кореспонденти побували в УМВС і сфотографували стенд – дійсно, на ньому є списки людей. Але чомусь на тих “документах” відсутні будь-які підписи, дата, немає печатки, через що закрадається сумнів: чи це дійсно офіційні документи, чи щось таке, як той “ордер” Інни Головачук, з якого щезли двоє людей? Сумніви не випадкові, бо нині в УМВС очікують завершення будівництва іще одного будинку по вул. Кірова, 12, а інформації про те, хто отримає квартири у цьому будинку, на стенді немає. А між тим у п.56 нині діючих “Правил обліку громадян” сказано: “... Список громадян, яким передбачається надати жилі приміщення, не менш як за місяць до винесення питання на розгляд виконкому місцевої Ради народних депутатів або спільний розгляд адміністрації підприємства, установи... вивішується для загального відома.”
Сподіваємося, що така інформація на стенді все ж з’явиться – у повній відповідності до законодавства і неодмінно з підписами відповідальних осіб та печатками.
У розмові з представниками УМВС автор цих рядків спробувала з’ясувати, що саме вручала 80 міліціонерам заступник міністра Лідія Поречкіна влітку 2006? Якщо то були не ордери, то – що? І для чого вона це робила?
Пропонуємо читачам розшифровку запису цієї розмови, аби вони могли самі зробити висновки.

Фрагмент беседы
– Как выдавали ордера, когда приезжала зам. министра?
К.Завирюха: – Это нельзя назвать ордера, ордер вообще – это как официальный документ…
– Я читала в газетах, это было с большой помпой.
К.Завирюха: – Да, ордера выдали настоящие... в декабре 2006 года.
– А в июле это что было, когда выдавали ключи?
К.Завирюха: – Это не ордера были...
Ю.Сначов: – Прямо на заседании (речь о судебном заседании – авт.) мы задавали прямой, конкретный вопрос (Инне Головачук – авт): А кто вам выдал ордер? Зам. министра Поречкина? Возникает вопрос: к кому претензии, что она вам выдала ордер? Вы вправе обжаловать ее действия. Реакция нулевая. Я ордер не выдавал, начальник не выдавал.
– Начальник УВД там присутствовал, насколько я знаю. То, что приезжала Поречкина и вручались ордера – это что было?
Ю.Сначов: – Мне сложно ….
– Там был Сальдо, там был начальник УВД, там была Поречкина – это должностные лица. И восемьдесят человек – получатели квартир, им вручали ключи и ордера. Что это было?
Ю.Сначов: – Учитывая, что это, во-первых, лица... я не выдавал ордера, значит, я так думаю, об этом можно спросить у Поречкиной, у Сальдо, и у тех, кого еще перечислили, напрямую – что они там делали и чему это было посвящено. Насколько я знаю, был ввод дома в эксплуатацию. Как я это понимаю, ну, наверное, там было перерезание ленточки, кота пускали, насколько я помню, все записывали на видео.
– А вы как можете это прокомментировать или трактовать как заместитель жилищной комиссии? Вы к этому никакого отношения не имеете? А что же выдавали там? Какие документы людям выдавали на руки?
– Я считаю, что есть, скажем, так, события, которые порождают правовые наслидки, есть, которые не порождают – как юрист, как представитель УВД сейчас в суде и как член жилищно-бытовой комиссии. Если мне сейчас придет кто-то из-за угла, кто бы он ни был, и даст, ну, например, свидоцтво, что я заслуженный юрист Украины, если там не будет печатки, подписи Президента, Указа Президента, то я это всерьез не восприму. Ровно как другой вопрос: кто выдавал, в связи с чем выдавал? Руководство жилищно-бытовой комиссии такие ордера не выдавали. И мы об этом будем доказывать в суде. Это не ордер в буквальном понимании.
– А что это было?
Ю.Сначов: – Это лист бумаги…
К.Завирюха: – Ордер выдан в декабре.
– Меня интересует все-таки, что было там? Это что, фикция была или что?
К.Завирюха: – Ну, мы это не организовывали.
– Но это УВД организовывало, там ведь был начальник УВД. Что это было?
Ю.Сначов: – Мое виденье, что надо также подъехать или пригласить Поречкину и взять у нее интервью, зачем она это делала. – У Поречкиной я попробую взять интервью. Ее, вероятно, пригласили, и вероятно, ей какие-то документы прежде дали. Я так понимаю, что зам. министра не ездит просто так, ни с того, ни с сего? А что там делал начальник УВД Ясельский? Или он тоже этого не знал, не понимал, что там происходит? Людям выдали ключи, ордера, потом сказали – сдайте, пожалуйста.
К.Завирюха: – Нет, ордера выдали в декабре.
– А там что выдали, летом?
К.Завирюха: – Я не знаю, папирец какой-то, как его еще обозвать? Это не ордер! Ордер выдали в декабре 2006 года.
Ю.Сначов: – Ордер выдает горисполком.
К.Завирюха: – Посадова особа УМВС не уполномоченная выдавать, выдает выконком...
– Ну, правильно, Сальдо, Ясельский, Поречкина выдавали не ордера! Это факт.
Ю.Сначов: – Если вы больше готовы говорить о неправомерных действиях УВД в Херсонской области – там с УВД никто ничего не давал!

Від автора
Хто-небудь що-небудь зрозумів? Працівники редакції – ні. А тому редакція буде продовжувати журналістське розслідування про те, “що це було” і як розподіляються квартири в Херсонському УМВС. Наприклад, чи правда, що в будинку по вул. Миру квартира № 69 до цих пір стоїть порожня? Якщо це так, то чому? І кому вона призначена? Кажуть, ще кілька квартир у цьому будинку не заселені, хоча на них видали ордери (справжні!). Невже власникам вони не потрібні? А кому дістануться квартири в будинку по вул. Кірова,12? Чи не з’явиться знову серед отримувачів який-небудь заступник прокурора області чи начальника СБУ, як минулого разу?.. До речі, заст. обласного прокурора Андрій Кузьменко, що отримав квартиру в міліцейскому будинку по вул. Кірова і який нібито сплатив за неї внесок, так до цих пір і не надав жодних документів про це... Тому розслідування продовжується.


Всі статті >>>