Публікації
 

Борис Сіленков: «Активи ХБК треба повернути»

Наталя Бімбірайте

Наближається 29 січня 2008 року – на цей день призначені позачергові загальні збори акціонерів ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, які можуть стати остаточним розоренням текстильного гіганта. Як ми вже писали, на цих зборах “інвестори” планують передати майно ВАТ “ХБК” до статутного капіталу ТзОВ “Таврійський текстиль”.

“Чи не означає це, що “інвестори” планують остаточно і безповоротно передати у приватну структуру все, що ще не встигли порізати на метал, вивезти, продати? Чи не означає це, що вони мають намір залишити державу й дрібних акціонерів – ні з чим? І якщо ВАТ “ХБК” залишиться без майна, то чим він віддаватиме борги Пенсійному Фонду, текстильникам, адже комбінат не працює й прибутків не має? Невже на 29 січня призначено остаточне “добивання” комбінату?”, – запитувала “Вгору”.
Підозру викликає й той факт, що продаж останнього пакету акцій ВАТ “ХБК” (25 + 1%), який досі ще належить державі й дає їй право контролювати дії “інвестора”, Фонд держмайна України призначив на 31 січня. Чи не для того, щоб “інвестор”, перевівши на приватну фірму активи ХБК вартістю 400 млн. грн., купив потім цей пакет за 11 млн. і спокійнісінько додерибанив майно комбінату – без жодного втручання з боку держави? А обібраному, “голому” ВАТ “ХБК” вже нічим буде розраховуватися ні з робітниками, ні з Пенсійним Фондом, ні з кредиторами?
Тим часом, згідно з законом, питання про передачу майна ВАТ “ХБК” наразі не можна навіть ставити у порядок денний зборів – поки не сформований реєстр кредиторів (а він не сформований), справа про банкрутство № 12/68-Б знаходиться на стадії розгляду, відчуження майна заборонено. Яка ж позиція влади щодо протиправних намагань “інвестора” заволодіти майном ХБК вартістю 400 млн. грн.?
Ситуацію погодився прокоментувати голова обладміністрації Борис Сіленков:
– У мене є чітка позиція, я вважаю, що питання про передачу активів ХБК до “Таврійського текстилю” не може стояти на порядку денному зборів акціонерів до тих пір, поки відповідно до чинного законодавства не будуть вирішені всі спірні питання, прийняті відповідні судові рішення, виконані зобов’язання інвестора в частині розрахунків з кредиторами. А до кредиторів я відношу і заборгованість по заробітній платі... На сьогодні порушені всі графіки погашення заборгованості по зарплатні. Більше того, ми так і не отримали за 2007 рік відповіді на питання стосовно прозорої процедури розрахунку з Пенсійним Фондом, а це було одне з основних зобов’язань, які взяв на себе інвестор, купуючи контрольний пакет акцій ХБК. На жаль, керівництво комбінату не створило умови, щоб майже 400 працівників підприємства, вийшовши на пенсію з 2004 року, змогли оформити перерахунки пенсій за фактично відпрацьований на комбінаті час. Таким чином, я вважаю, що якщо навіть ті акціонери, що будуть присутні на зборах 29 січня, не прислухаються до наших вимог і приймуть рішення про передачу активів, то я буду ставити питання перед прокуратурою, щоб вона оскаржила рішення, прийняті всупереч діючому законодавству.
– Чи можуть органи влади й правоохоронні органи вплинути на ситуацію до зборів?
– Ми таку роботу проводимо. До того ж, я особисто зустрічався з керівником комбінату Анатолієм Гамбаряном і сказав йому, що таку схему я ніколи не підтримаю. Крім того, мені вдалося призупинити продаж пакету акцій Фондом держмайна України, що лишилися у власності держави. Тому що я добре розумію, що коли б ця процедура була б завершена, то у мене – як представника виконавчої влади – згідно з діючим законодавством майже не лишилося б процедур впливу на ситуацію, бо частка держави була б відсутня. І Мінпромполітики тоді не мало б права ставити питання перед Кабінетом міністрів про створення урядової комісії для перевірки дій інвестора. Тобто, переді мною стояла задача знайти механізми, щоб призупинити продаж залишкового 25% пакету акцій, щоб зберегти можливість реагування з боку уряду на процеси, що відбуваються на Херсонському бавовняному комбінаті.
– Які, на Вашу думку, перспективи у ХБК?
– У багатьох питання я реаліст, у тому числі й стосовно подальшої долі нашого комбінату. Тому того комбінату, який знала Україна і закордон, уже ми мати не будемо. Останні роки роботи, попри те, що обіцяли інвестори, показали, що бренд комбінату, його імідж і міжнародні зв’язки втрачені. Втрачений ринок збуту продукції. Таким чином, найперша задача, яка має стояти перед керівництвом, – щоб ХБК почав працювати в новій формі на базі першої фабрики, де сконцентрований зараз закритий цикл виробництва. Але в першу чергу треба працювати на зовнішніх ринках, тобто, в дуже тяжких умовах треба знайти свою нішу, треба знайти замовника. Бо без ринку збуту питання переробки бавовни – це просто ілюзія, якою прикриваються, щоб просто відтягти час для вирішення власних корпоративних питань. На сьогодні я отримав, на жаль, відповідь одну: ринок збуту продукції не відновлений. Але на сьогодні на комбінаті є достатньо майна, активів. Я вважаю, що нам треба зробити серйозну ревізію усіх юридичних перерозподілів, судових процедур – пройтися по всьому ланцюгу за хронологією подій, що відбувалися протягом останніх років, й повідміняти незаконні протиправні дії з відчуженням майна, повернути активи до балансу комбінату. А потім скласти графік погашення заборгованостей підприємства через законні конкурсні процедури, а не схеми фіктивної заборгованості й відчуження майна, за якими зараз “прокрутили” через свої банки й накачали “кишенькові фірми”, а потім судами це – узаконили. Зараз тільки через урядову комісію це можна зробити. На цьому я продовжую наполягати, і піднімав питання про це на комісії у Фонді держмайна, і на Наглядовій раді.


Всі статті >>>