Публікації
 

Про свої «золоті гектари» власники... не знають

Наталя Бімбірайте

Ми продовжуємо публікувати журналістське розслідування, яке проводять кореспонденти херсонської газети "Вгору": кому й чому роздала Голопристанська райдержадміністрація 28 гектарів землі в селі Стара Збур’ївка? У списку отримувачів тієї землі значиться 27осіб, які отримали по 1 гектару землі “в особисту власність для ведення особистого селянського господарства» згідно розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації № 317 від 27.06.2020 р. Тільки один із них мешкає у Старій Збур’ївці.

Є серед них і люди з Херсонської “глибинки”, Херсона і мешканці Львівської та інших областей, і 74-річна бабулька... Тих загадкових осіб у селі ніхто не знає, й сільрада не давала згоди на роздачу їм землі, яка належить громаді. Голова Старої Збур’ївки Віктор Маруняк оскаржує в суді рішення районної адміністрації про виділення тим незнайомцям 28 гектарів землі.
Є в Україні закон, за яким кожен громадянин держави має право отримати у власність до 2 га землі – лише 1 раз і виключно для ведення особистого селянського господарства. Цим законом користуються спритники, які на підставних осіб отримують десятки й сотні гектарів, а потім перепродують їх за сотні тисяч доларів. Нагадаємо: землі Старої Збур’ївки не придатні для ведення товарного сільгоспвиробництва, зате – дуже мальовничі й придатні для відпочинку. І ті загадкові особи, які всупереч закону дістали на березі лиману Збур’ївський Кут по гектару, ніяких селянських господарств там не облаштовують, а в мережі Інтернет ці гектари вже продаються по $200000 за 1 га.
Хто ж ті люди, що отримали “золоті” гектари? Хто багатіє на них, нахабно привласнивши землі старозбур’ївців? Автору цих рядків 28 квітня вдалося познайомитися й поговорити з кількома “щасливими власниками”, які мешкають у селі Мала Кардашинка.

«Та Ви що, які гектари?»
У розпорядженні Голопристанської райдержадміністрації значиться, що Наталі Ж., її мамі Тамарі Дмитрівні та чоловіку Віктору (прізвища не називаємо з етичних міркувань) виділено по 1 га. На питання, чи дійсно сім’я отримала 3 гектари у Старій Збур’ївці, Наталя дуже здивувалася: “Та Ви що, які гектари? Вперше про це чую. Ми нічого не отримували. Я про це нічого не знаю. Жодних документів нікуди не писали і не подавали, свої документи нікому не віддавали. А в Старій Збур’ївці колись давно жили з чоловіком – недовго, потім переїхали. Які можуть бути гектари?! Подивіться, як ми живемо…”
Родина справді живе дуже скромно, садиба нічим у селі не вирізняється, за словами Наталі, намірів завести велике “особисте селянське господарство” в сім’ї не було, бо хто б їм стільки землі дав...

Моряк-фермер?
За адресою, де в Малій Кардашинці прописаний Сергій Семенович Н., висить замок… Його сестра розповіла, що Сергій справді тут прописаний, але не проживає. Він моряк, вже з півроку у плаванні, скоро мусить повернутися. Про землю вона нічого не знає. Але підтвердила, що приходили повістки до суду й вона передавала їх дружині Сергія. Більше нічого не знає.

Що робити на землі, власниця не знає
Лідії Григорівні Г. виповнилося 75 років. Вона підтвердила, що справді подавала документи й отримала 1 гектар землі у Старій Збур’ївці. На питання, чи подужає сама в такому віці дати раду тій землі, відповіла, що син з невісткою мешкають з нею, вони допомагатимуть. Чому діти самі не отримали? Тому, що вона “буде керувати і так більше порядку буде”. Звідки дізналася про те, що за 40 кілометрів в іншому селі по гектару землі роздають? “Добра людина підказала”. Ні імені, ні прізвища тієї доброї жінки Лідія Григорівна не знає, “просто в автобусі зустрілися, коли на лікування в Херсон їхала, розговорилися…”. На прохання показати документ на землю жінка не надто впевнено сказала: “Десь у домі лежить, довго шукати…”. Що буде робити на тій землі, Лідія Григорівна ще не знає – “Ще нічого там не робилося, бо зараз хворію”. Але запевнила, що продавати землю не збирається.

Старозбур’ївці продовжують боротьбу
У Старій Збур’ївці ніхто не вірить у наміри Лідії Григорівни – земля на березі лиману для сільського господарства не придатна. Старозбур’ївці впевнені, що за тими простими людьми, яким нібито роздали “золоті” гектари, стоять родичі голопристанських та херсонських високопосадовців.
Депутати Старозбур’ївської сільради надіслали заяву обласному прокуророві В. Чернікову та слідчому обласної прокуратури С. Рвачову: “З’ясуйте, що за люди і за які заслуги отримали по 1 га землі у нашому селі впродовж останнього року без погодження із сільрадою. Можливо, тоді Вам і відкриються очі на всі зловживання голови РДА Онопрієнка та “сірого кардинала” Пеньковського, про що вже не перший місяць пишуть як обласні, так і столичні ЗМІ...”. Сподіваємося, наше журналістське розслідування допоможе обласному прокуророві В. Чернікову та слідчому обласної прокуратури С. Рвачову встановити істину в цій справі. А ми й надалі будемо допомагати їм у цій важливій роботі. До речі, нагадуємо: наша газета вже писала про те, що у списку 27 власників “золотих” гектарів значиться пані Лободзінська, уродженка Млинівського району Рівненської області. За дивним збігом голова Херсонського Апеляційного суду Анатолій Іванищук теж родом звідти. А прізвище його заступника – теж Лободзінський. (“Вгору”, 17.04.08). Отож просимо обласного прокурора В. Чернікова та слідчого обласної прокуратури С. Рвачова якнайшвидше з’ясувати: чи це просте співпадіння, чи ні? Бо якщо не співпадіння, то історія зі старозбур’ївськими гектарами виглядає як корупція, з якою прокуратурі слід боротися всіма силами.
А ми й надалі готові допомагати прокуратурі в цій благородній справі.


Всі статті >>>