Акції, конкурси, кампанії
 

№ 11(24) 13.03.2003.
Добра справа Сергія Бойко
Кіндійка, хоча і пригород, але уклад життя тут сільський - декілька магазинів в центрі, довгі вулички з одноповерховими будинками. Зимою вулиці стають непрохідними, і добратися до магазину - проблема. А для літніх та самотніх - нерозв'язна проблема. Ось чому мешканці, особливо пенсіонери і інваліди, з захватом прийняли ідею Сергія Бойко розвозити по домам заказані продуктові набори. Сергій - місцевий житель, всі його знають і довіряють йому. Сергій зареєструвався приватним підприємцем, оформив патент в податковій і став кожен день привозити бабусям хліб прямо додому.

Кіндійка - острівець дикого Заходу
Наталя Козаренко

На що опирається опорний пункт
Напередодні нового року, 17 грудня, Сергій прихворів і доручив розвести замовлення дружині Наталі - люди чекали на продукти. О десятій ранку в районі вул. Ватутіна до неї підійшов дільничний, майор міліції Іван Георгійович Міцкан, й почав вимагати пред'явити документи. Наталя показала документи чоловіка і пояснила, що Сергій захворів. Дільничний забрав з машини замовлення, доручив своєму помічникові скласти протокол вилучення. В протоколі були зазначені 43 найменування - шоколадки, цукерки, чай - новорічні замовлення селищних бідняків. Потім дільничний запропонував піти до опорного пункту. Наталя намагалась відмовитись, прохала на місці з'ясувати всі питання, проте дільничний був невмолимий.
В опорному пункті Наталя провела чотири години. Там був складений адміністративний протокол ( що таке протокол і які наслідки його складання Наталя дізналася набагато пізніше). В якості свідків протокол підписали працівники селищної ради, хоча вони ніяких фактів правопорушення не бачили й підписувати права не мали. Весь час, поки Наталя знаходилась в опорному пункті, її родичі не знали де вона і що з нею. При цьому дільничний не склав ніяких документів про її затримання. Між тим, Наталя не знала, що в таких випадках необхідно складати, вона більше хвилювалася за товар який їй так і не повернули.

Дуже дивний "документ"
Через два тижні після цих подій, 29 грудня, майор міліції І. Міцкан знову затримав Наталю. До того часу вона встигла отримати свідоцтво приватного підприємця на своє ім'я і торговий патент та була впевнена, що закон не порушила. Та дільничний міліціонер Іван Георгійович сказав, що це неправильні документи, без дозволу Наталі сів за кермо її машини й поїхав до чергової частини ДАІ. Машину вів так, що обірвав глушник. А в ДАІ дуже наполягав, щоб машину поставили на штрафмайданчик, та працівники ДАІ ніяких підстав для цього не знайшли. Потім дільничний знову доставив Наталю (на її ж машині!) до опорного пункту і протримав дві години. Як і в перший раз документи про затримання не складались. А в адміністративному протоколі знову записав - "торгівля в непризначених місцях". Наталя, не надто обізнана в правових питаннях вирішила, що на цьому все й скінчилося. Та невдовзі вона отримала повістку до суду і зрозуміла, наскільки все серйозно.
Новини в селищі поширюються швидко. Про біду Наталі дізналися активісти селищного Фонду милосердя та здоров'я і направили її в громадську приймальню коаліції Херсонщини "Партнерство за прозоре суспільство". Тут Наталя і Сергій пройшли перший лікбез про порядок складання і розгляду адмінпротокола та про права осіб, притягнутих до адмінвідповідальності. Одразу ж з приймальні вони попрямували до суду й з'ясували, що протокол складений 29 грудня 2002 року, буде розглядатися суддею місцевого суду Дніпровського району В.Н. Заболотнім. Ознайомились з матеріалами справи і з дивуванням виявили там, окрім протоколу, пояснювальну, начебто написану Наталією Бойко до Дніпровського РОВД. В цьому невідомо звідки взятому "документі" Наталя повністю визнавала свою провину й просила розглядати справу в суді без її участі. Що цікаво: підписати цей документ Наталя начебто відмовилась, про що є відповідна відмітка дільничного. Тобто: спочатку сама написала, а потім відмовилась підписати.
Все ж 30 січня 2003 року суддя місцевого суду Дніпровського району В.Н. Заболоиній розглянув матеріали й виніс постанову: ведення справи про притягнення Н.А. Бойко до адміністративної відповідальності за ст. 160 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) припинити через відсутність в її діях складу вказаного правопорушення.

Захист мундира чи розслідування?
А вже 11 лютого 2003 року Наталю викликали на Кірова 4 - в Управління міністерства внутрішніх справ в Херсонській області - для надання пояснення з приводу її скарги на неправомірні дії майора міліції І.Г. Міцкана. Протягом чотирьох годин тривала пристрасна бесіда. Співробітник УМВС переконував Наталю: Дільничний І.Г. Міцкан подасть на неї до суду і стягне 20 тис. гривень моральної шкоди. Не менш дивним здається й лист заступника начальника УМВС в Херсонській області М.І Ясельського (вих. 2\4-601 від 20.02.2003) про те, що проведено службове розслідування і "данні, написані в скарзі, не знайшли свого підтвердження". А як же грубі порушення, допущенні Міцканом при складанні адміністративних матеріалів? А звідки узялась пояснювальна написана від імені Бойко, і чому в своєму рапорті на ім'я начальника Дніпровського ВМ УМВС дільничний написав, що Наталя Бойко просить розглядати справу в суді без її участі? Про це у відповіді немає ані слова.

Не вислали повістку: не було конверту.
Однак під час бесіди в управлінні Наталя вперше взнала, що 26 грудня 2002 року місцевий суд Дніпровського району оштрафував її на 110 гривень за порушення ст. 160 КУпАП ( за першим протоколом складеним дільничним 19 грудня). Цю справу розглядав суддя В.В. Овчинніков. Як виявилося, матеріали справи були отриманні судом 24.12.2002 року. А розглянуті 26.12.2002, тобто через два дні. Рекордна швидкість для будь якого місцевого суду. Та ось що дивно: в протоколі немає жодних позначень що Наталя повідомлена про день розгляду справи в суді. (Для довідки: згідно ст. 286 КУпАП при розгляді справ про адмінправопорушення передбачені ст. 160 КУпАП, присутність особи, притягнутою до адміністративної відповідальності є обов'язковою). Коли Наталя запитала у судді В.В. Овчиннікова, чому справу розглянули без її участі, у відповідь почула: не було конвертів, тому повістку він навіть не висилав!
В порушення ст. 285 КпАП, постанову не було надіслано Наталі протягом трьох днів - про це немає відповідної розписки в справі. Та вже 02.01.2003 року матеріали були направлені до виконавчої служби.
Ось так: у судді не було конверту для відправки повістки, й він лишив Наталю права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції.
На жаль, діюче законодавство не передбачає можливості оскарження постанови по адміністративній справі в апеляційному порядку, і постанова судді В.В. Овчиннікова доведеться оскаржити у Верховному Суді.
До речі, окрім грубого порушення процесуальних прав сторін, суддя порушив вимоги ще й ст. 278 КУпАП - не вирішив питання про правильність складання протоколу й інших матеріалів справи. Він "не помітив", що в протоколі не точно вказане формулювання, за порушення якого притягнута Н. Бойко. Крім того, в протоколі зазначено, начеб то Наталя Бойко була повідомлена про те, що розгляд справи буде проходити 18.12.02 в 10:00. Однак матеріали справи поступили до суду лише 24.12.02, і відповідно, розгляд справи ніяк не міг бути 18.12.02. До матеріалів цієї справи також прикладена пояснювальна записана начебто з слів Наталі, в якій вона начебто просить суд розглядати справу без її присутності.
Готуючи скарги на дії дільничного та судді, Н. Бойко хотіла зробити копії матеріалів, що знаходяться у справі. В канцелярії Дніпровського суду їй відповіли, що на це потрібно дозвіл головуючого суду. Такого дозволу Олена Дмитрівна Рябова не дала.
Зараз Наталя Бойко готує касаційну скаргу до Верховного Суду.
Оскільки керівництво УМВС в Херсонській області ніяк не відреагувало на свавілля дільничного І. Міцкіна, підприємці Бойко вирішили скаржитися до обласної прокуратури.
Доки готувалась стаття, з Кіндійки прийшла гарна новина: дільничний за свій рахунок відремонтував глушник в машині Бойко.

P.S. Підприємцям Наталі і Сергію Бойко допомагали захищати права спеціалісти Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров'я, Херсонської міської асоціації журналістів "Південь", Херсонського обласного відділу спілки аудиторів України, які ввійшли до коаліції "Партнерство за прозоре суспільство".